| Безпечне життя – щасливе майбутнє! |
|
| Ви не знаєте як зробити своє життя безпечним? В Україні з розрахунку на 100 тисяч населення в побуті травмується і гине людей утричі більше ніж в інших європейських державах. Від невиробничого травматизму держава щодня втрачає близько 190 громадян, з них майже 140 осіб працездатного віку, з яких 120 чоловіків і 5 дітей до 14 років. А в якому стані наша держава? Скільки людей ще загине і як можна запобігти критичним цифрам? «Якби знав, де упав, то б соломки підстелив» – так говорить до нас народна мудрість, то чи не варто стати нам тією соломинкою, що допоможе запобігти біді, що витягне з прірви вже зневірені душі. Досить думати – потрібно рішуче діяти! Право на безпечне для життя та здоров'я довкілля є фундаментальним правом людини і громадянина. У Стокгольмській декларації з навколишнього середовища, прийнятій 16 червня 1972 р., уперше закріплено право на сприятливі умови життя в навколишньому середовищі, якість якого дозволяє проводити гідне і процвітаюче життя. У Декларації В Ріо-де-Жанейро з навколишнього середовища і розвитку, прийнятій 14 червня 1992 р., закріплено право громадян ва здорове і плідне життя в гармонії з природою. Законодавство України передбачило це право як одне з основних конституційних прав людини і громадянина. Згідно зі ст. 50 Конституції України, "кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди". Згідно зі ст. 298 Цивільного кодексу України, право на безпечне для життя і здоров'я довкілля належить до особистих немайнових прав, що забезпечують природне існування фізичної особи. Натомість, це означає, що особисті немайнові права тісно пов'язані з фізичною особою, тому вона не може відмовитися від особистих немайнових прав, а також не може бути позбавлена цих прав. Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля, як особисте немайнове право, належить кожній фізичній особі і ним вона володіє довіку. Право на безпечне для життя і здоров'я довкілля базується на взаємодії людини і навколишнього природного середовища. Людина може зазнавати негативного впливу від прояву техногенної або природної небезпеки, тому вимагає державного захисту. Зміст цього права безпосередньо пов'язаний із розумінням і характеристикою безпечного довкілля. Юридичними критеріями цього визначення є нормативи екологічної безпеки: — гранично допустимі концентрації забруднених речовин у навколишньому природному середовищі; — гранично допустимі рівні акустичного, електромагнітного, радіаційного та іншого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище; — гранично допустимий уміст шкідливих речовин у продуктах харчування. |
| ТРИВОЖНА ВАЛІЗА ДИТИНИ |
 |
 |
