«Страшні роки моєї України»

Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Там багато сторінок вписано кривавими і чорними кольорами. Чорне вороння зграями ширяло над селами, заціпенілими в тяжкому смертельному сні у 1932 - 1933 роках.

Голод… Це страшне слово повертає нас у далекі 1932 – 1933 роки. Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови, вшановуючи пам’ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України.

Багато  років минуло відтоді. Час лікує душевні рани, але рану в серці України загоїти неможливо. Вона завжди буде невгамовним болем нагадувати про час, коли над Україною, панував диявол.

До роковин Голодомору вчителі разом з учнями організували і провели цикл заходів:

години спілкування на тему: «Хліб на зернятці стоїть» для учнів 1 – 4 класів та «Правда про ті роки» для 5 -9 класів.

Смуток огортав душі дітей під час проведення тематичної лінійки «На колінах стою перед Вами, сповідаю жалобу свою». Ведучі ознайомили присутніх із трагічними сторінками тих страшних подій української історії, зокрема з фактами Голодомору безпосередньо у нашому краї. Наприкінці заходу присутні вшанували пам’ять померлих хвилиною мовчання.

До Дня пам’яті жертв голодомору проведено конкурс малюнків «Хліб – очима дітей» Його метою є висвітлення теми бережливого ставлення до хліба, усвідомлення його ролі у долі рідного народу, формування громадянської відповідальності за майбутнє Вітчизни, сприяння зростанню патріотичних почуттів на засадах особистого розуміння історії.

Лекторською групою було проведено екскурс для учнів 1 – 4 класів  до одного із стендів Зали Бойової слави «Хай не гасне свіча пам’яті»

Учнівським самоврядуванням школи було проведено акцію «Незабудка пам’яті», а старшокласники переглянули фільм за мотивами роману В. Барки «Жовтий князь».

Вшанування жертв голодомору – це воскресіння нашої пам’яті. Пам‘ять про знищених і невинно убієнних має об’єднати у великій скорботі всіх, хто любить Україну, незалежно від національності і мови спілкування, віросповідання чи місця проживання – тобто весь український народ.