Структурні підрозділи методичних служб
(функціональні напрямки роботи)
 
Шкільні методичні обєднання
Методичні об'єднання  --  головна форма науково - методичної роботи школи. Керує роботою методичного об'єднання голова, якого обрано  членами методичного на два роки. Діяльність спрямована на вирішення таких завдань:
-         забезпечення засвоєння й використання найраціональніших методів і прийомів навчання та виховання школярів;
-         постійне підвищення рівня загальнодидактичної й методичної підготовки педагогів для організації та здійснення навчально - виховного процесу ;
-         обмін досвідом, пропаганда та здійснення нових підходів до організації навчання  й виховання;
-          забезпечення постійного засвоєння сучасної педагогічної теорії і практики;
-         створення умов для самоосвіти вчителів і здійснення керівництва творчою діяльністю педагогів.
Робота методичних об'єднань передбачає:
- діагностику утруднень вчителів, вихователів, класних керівників і вибір форм підвищення кваліфікації на основі аналізу потреб;
- вдосконалення педагогічної майстерності;
- розробку основних напрямків і форм активізації пізнавальної, науково - практичної    діяльності учнів (олімпіади, конкурси, предметні тижні, аукціони знань);
- вивчення, узагальнення, впровадження кращого перспективного досвіду;
- створення банку даних інноваційних технологій;
- здійснення моніторингу ефективної діяльності членів методичного об'єднання;
- наставницький супровід становлення педагогічної майстерності, професійної компетентності молодих вчителів;
- участь в атестації педагогічних працівників.
Відбувається робота в двох напрямах:
1.     теоретична частина - запровадження інноваційних технологій у навчальний процес, використання новітніх технологій;обговорення питань організації та здійснення контрольних зрізів знань.
2.     практична частина - відкриті уроки, самоосвіта, творчі звіти тощо.
Реалізація запланованої роботи методоб'єдання відбувається через усі вище зазначені форми, провідними з яких вважаємо:
1.  Робота методоб'єднань з питань теорії та методики навчальних предметів.
2.  Виявлення, апробація та впровадження передового педагогічного досвіду.
3.  Вивчення рівня знань, умінь і навичок учнів.
4.  Керівництво творчою роботою учнів.
5.  Робота наставників з молодими вчителями.
6.  Робота творчих груп.
7.  Взаємовідвідування уроків.
8.  Вивчення методичних, психолого-педагогічних новинок.
9.   Проведення відкритих уроків з проблем, які поставлено на засіданнях МО.
10. Захист проекту уроку, позакласного заходу.
11.  Участь в методичних виставках.
12.  Рефлексія своєї діяльності.
13.  Орієнтування педагогів на самоконтроль та аналіз педагогічної діяльності результатів учбового процесу.
14.  Методичні оперативки.
15.  Проведення методичних тижнів.
16.  Обмін досвідом.
17.  Курсова підготовка та атестація.
18.  Проведення творчих уроків - одна з нових форм творчого виявлення вчителя.
 
      Вся робота методоб'єднань пронизана практичною направленістю. Життя наполегливо вимагає творчого підходу до підбору тем, над якими працюють протягом навчального року вчителі. Важливо, що поряд з питаннями конкретно-методичного характеру, в полі зору знаходять місце питання психології, проблеми дидактики уроку. Без цього сучасний учитель не може повною мірою забезпечити високу якість знань, умінь і навичок учнів.
Засідання методоб'єднання вчителів проходять 4-5 разів на рік. План роботи методоб'єднання змістовний, конкретний, який відповідає сучасним вимогам. Крім спланованої методичної роботи на рік, у керівника методоб'єднання є:
 - відомості про вчителів методоб'єднання;
  - протоколи засідань у стислому вигляді;
  - виступи вчителів на засіданнях методоб'єднань, короткі рецензії на відкриті уроки.
Питання, які розглядаються на засіданнях ШМО:
 -  особливість вчителя і психологічний контакт з школярами;
  - майстерність вчителя в реалізації спадкоємності й наступності у навчанні;
  - дидактичні матеріали;
  - творча лабораторія вчителів;
  - комплексні вміння вчителя, необхідні для його творчої діяльності;
  - оптимальні методи і прийоми розвитку творчості в класних колективах;
  - нетрадиційні прийоми конструювання уроку на основі врахування індивідуальних особливостей учнів;
  - досвід управління розвитком творчості дітей на уроках;
  - аналіз ефективної індивідуалізації та диференціації учнів на уроках;
  - досвід творчої діяльності вчителя;
  - реалізація міжпредметних зв'язків на уроках;
  - творчий підхід учителя до вибору засобів, форм, прийомів і методів навчання школярів;
  - виховання вольових якостей характеру в учнів;
  - роль самостійної роботи в підвищенні рівня знань і вихованості учнів;
  - відкритий урок як важливий засіб розвитку творчої активності вчителя;
  - різноманітність форм та прийомів роботи з текстом художнього твору - важливий засіб підвищення ефективності уроку читання;
  - система роботи вчителя з формування мовленнєвих умінь на уроках читання і позакласного читання як засіб виховання творчої активної особистості;
  - розвиток логічного мислення учнів у процесі викладання математики;
  - розвиток пізнавальної активності на уроках;
  - активізація розумової діяльності учнів;
  - розвиток творчого мислення учнів;
  - активізація творчої пізнавальної діяльності;
  - орфографічна підготовка до написання навчальних переказів і творів;
  - види письмових робіт творчого характеру;
  - шляхи і засоби активізації словника;
  - система перевірок письмових робіт. Оцінка знань, умінь і навичок
  - планування та організація повторення;
  - компетентність учителя у вивченні психологічних особливостей учнів та вміння діагностувати їх творчість;
  - стимулювання дитячої творчості;
  - взаємодія з батьками у розвитку творчих здібностей дитини;
  - організація творчих справ у класі;
  - особливості підготовки дітей до навчання у школі другого ступеня.
Кожний керівник МО наприкінці навчального року аналізує діяльність свого МО  та на основі цієї інформації проводиться загальний аналіз діяльності методичних об'єднань.
 
 
Динамічні творчі групи
У зв'язку з об'єктивною різницею у рівні професійної компетенції та з метою зниження розриву у рівнях методичної майстерності у рамках засідань груп підвищення педагогічної майстерності передбачено функціонування динамічних  груп - шкіл Школа вищої педагогічної майстерності", „Школа вдосконалення майстерності", „Школа становлення молодого вчителя (ШВПМ, ШВМ, ШСМВ). Робота з кожною групою по рішенню окремих питань організовується диференційовано.
До ШВПМ включено вчителів, які бажають і вміють працювати творчо. Зміст роботи цієї групи - інформація про сучасні технології навчання та виховання; пропаганда педагогічних ідей та інновацій; ознайомлення з творчими доробками колег; ознайомлення з матеріалами методичних видань, відкриті уроки, виховні заходи, їх самоаналіз тощо. Членами цієї творчої групи є вчителі з вищою кваліфікаційною категорією, педагогічними званнями. Вони є або керівниками методичних об'єднань, або школи становлення молодого вчителя, працюють за індивідуальними проектами та над створенням авторських програм та посібників.
До  ШВМ включено вчителів, які бажають працювати творчо, але відчувають труднощі в роботі. Це вчителі І та ІІ кваліфікаційних категорій. Зміст роботи цієї групи - аналіз та вивчення ускладнень у роботі, організація самоосвіти; тренувальні практичні заняття ( відкриті уроки, ділові ігри, семінари - практикуми тощо) з метою набуття особистісного досвіду роботи, визначення перспектив. Під час тренувальних практичних занять (набуття вмінь через моделювання уроку, ділову гру тощо) вчителі набувають досвіду, аналізують його і визначають шляхи доведення до рівня навичок.
 
Школа вищої педагогічної майстерності (ШВПМ)
Зміст роботи:
-  інформованість про сучасні технології навчання та виховання;
-  пропаганда педагогічних ідей та інновацій;
- ознайомлення з творчими доробками колег, ознайомлення з матеріалами методичних видань, відкриті уроки, виховні заходи, їх самоаналіз;
-  діагностика;
-  самоосвіта;
-  випуски методичних бюлетенів;
-  наставництво;
-   курси підвищення професійної майстерності;
-   співбесіди з питань запровадження нових навчальних технологій;
-   декади педагогічної майстерності;
-   конкурси „Учитель року", „Класний керівник року";
-   напрямки методичної роботи;
-   практичний показ інноваційних методів педагогічної праці на уроках, в позакласній роботі;
-   фестиваль педагогічних ідей та інновацій;
-    розробка авторських програм, друкування матеріалів у педагогічній пресі.
-    видання методичних посібників, розробка авторських програм, підручників.
 
Школа вдосконалення майстерності (ШВМ)
         Зміст роботи:
-  аналіз та вивчення ускладнень у роботі, організація самоосвіти; тренувальні практичні заняття (відкриті уроки, ділові ігри, семінари - практикуми) з метою набуття особистого досвіду роботи, визначення перспектив.
-   діагностика;
-   участь у роботі МО;
-   участь у роботі семінарів - практикумів;
-   опрацювання методичної літератури;
-   індивідуальні консультації, співбесіди;
-   творчі звіти;
-   педагогічні читання;
-   педагогічні зустрічі;
-   практичний показ інноваційних методів педагогічної праці на уроках, в позакласній роботі.
 
Школа становлення молодого вчителя (ШСМВ)
Важлива роль у системі методичної роботи відводиться вчителям - початківцям. Вони найбільш потребують методичної допомоги. Планування та організація методичної допомоги на діагностичній основі є одним з  резервів підвищення її результативності. Такий підхід забезпечує знання проблеми кожного вчителя, встановлює загальну картину щодо труднощів у професійній діяльності. У підсумку це дозволяє визначити, якої методичної допомоги найбільше потребують учителі.
Мета роботи: створювати умови для якісного освітньо-кваліфікаційного забезпечення навчально - виховного процесу; здійснювати керівництво діяльності педагогічних працівників; створювати умови для становлення педагогічної майстерності, безперервного вдосконалення фахової освіти і кваліфікації, підвищення педагогічної компетенції.
Задачі: 
·         формувати й виховувати у молодих вчителів потребу у неперервності освіти, сприяти формуванню індивідуального стилю творчої діяльності;
·         реалізовувати знання, отримані в процесі самоосвіти;
·         допомагати молодим вчителям впроваджувати сучасні підходи й передові      технології в освітній процес.
Форми роботи:
-   діагностика;
-   стажування;
-   консультації та співбесіди;
-   участь у роботі МО;
-   самоосвіта;
-    творчі звіти;
-    засідання ШСМВ;
-    декади педагогічної майстерності молодих вчителів;
-   участь у колективних формах роботи: психолого - педагогічних семінарах, семінарах -  практикумах, тренінгах, педагогічних читаннях, круглих столах.

 

 

Семінар-практикум «Якість знань учнів – найвищий показник діяльності учителя». 

 

   У понеділок, 29 лютого 2016 року, у навчальному закладі проходив семінар-практикум за темою «Якість знань учнів – найвищий показник діяльності учителя». 

https://drive.google.com/file/d/0BxLxdZA56CaaMVAyeHhieFEwd2M/view?usp=sharing